- безглуздість
- -дості, ж.Абстр. ім. до безглуздий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
безглуздість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
безумство — а, с. 1) Божевілля. 2) Нерозсудливість; нерозумні, безглузді дії, вчинки. 3) перен. Надзвичайна відвага, рішучість у вчинках … Український тлумачний словник
дуріти — і/ю, і/єш, недок., розм. 1) Втрачати ясність свідомості, ставати дурним. 2) Забавлятися безглуздими пустощами, дурощами. 3) Робити безглузді, необдумані вчинки. 4) перен., за ким і без додатка. Втрачати ясність свідомості, рівновагу від почуття… … Український тлумачний словник
сходити — I сх одити і рідше зіхо/дити, джу, диш, недок., зійти/, зійду/, зі/йдеш, док. 1) Ідучи по рівному або ступаючи по сходинах, підніматися куди небудь. || З являтися, підніматися над обрієм (про небесні світила). || Проростаючи, виходити на поверхню … Український тлумачний словник
подуріти — і/ю, і/єш, док., розм. 1) Здуріти, стати дурним (про всіх чи багатьох). || Втратити розум, збожеволіти (про всіх чи багатьох). 2) Тішитися безглуздими пустощами, дурощами якийсь час. 3) Робити безглузді, необдумані вчинки якийсь час. 4) перен.… … Український тлумачний словник
безумство — I (незважені, безглузді вчинки), безрозсудство, божевілля, шаленство, навіженство, шал Див. тж. безглуздя 1) II ▶ див. божевілля, сміливість … Словник синонімів української мови